17 липня 2020 НАБУ
повідомило про підозру сімом суддям ОАСК: Павлу Вовку, Євгену Аблову, Ігорю Погрібніченку, Володимиру Келеберді, Ігорю Качуру, Богдану Саніну та Олексію Огурцову. До переліку злочинів, в яких підозрюють суддів, окрім втручання в діяльність судових органів, додались ще спроби захопити державну владу, створення злочинної організації та отримання неправомірної вигоди.
Тоді ж НАБУ оприлюднило чергову порцію аудіозаписів розмов з кабінету голови ОАСК Павла Вовка.
ВРП не відреагувала на зміст суддівських розмов ані після оприлюднення першої порції аудіозаписів у 2019 році, ані у 2020. Натомість ВРП звинуватила у всьому саме НАБУ, яке викрило злочинні дії суддів.
Так, менше ніж через тиждень після оприлюднення нової порції "плівок Вовка", 23.07.2020 ВРП
затвердила заяву "про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя", яким звинуватила НАБУ у організації "інформаційної кампанії" проти суддів ОАСК. ВРП дала оцінку діям НАБУ, заявивши, що останнє підриває авторитет суду, та звинуватила орган в порушенні презумпції невинуватості.
Таку позицію члени ВРП
підтримали одноголосно, включаючи Павла Гречківського, Олега Прудивуса та Віктора Грищука, які засвітились на плівках НАБУ та інших членів ВРП, які отримували та виконували вказівки Павла Вовка.
Пізніше, 01.09.2020 ВРП відмовилась відстороняти
Євгенія Аблова та
Ігоря Качура. Клопотання Генпрокурора щодо відсторонення
Павла Вовка, Володимира Келеберди,
Олексія Огурцова та
Ігоря Погрібніченка ВРП взагалі повернула без розгляду. Таке рішення ВРП
мотивувала тим, що суддіям нібито не було належно вручено повідомлення про підозру, а тому нібито не було підстав для їх відсторонення.
Примітно, що Вищий антикорупційний суд
відсторонив екс-голову Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, якому також вручили підозру в цій справі в той же спосіб, що і суддям ОАСК. Таким чином, проблем із врученням підозри в цій справі ВАКС не виявив.
У рішеннях щодо Аблова та Качура ВРП вказала, що не бачить підстав для відсторонення суддів, а прокуратура не довела наявність ризику використання суддями повноважень для уникнення відповідальності. Таке рішення ВРП очевидно не витримує жодної критики, адже відповідно до обґрунтованих даних НАБУ саме ухвалення суддівських рішень є основним інструментом злочинної діяльності суддів ОАСК.