ВРП не побачила жодних порушень у "схемі Вовка" щодо захоплення контролю над ВККС
ВРП відмовилась відсторонити та притягнути до відповідальності голову Окружного адміністративного суду Павла Вовка та інших суддів цього суду, які відповідно до "плівок НАБУ" були залучені до винесення ймовірно неправосудних рішень з метою отримання контролю над ВККС.
Варто зазначити, що описаний нижче список провалів ВРП не є вичерпним. У проєкті зібрані лише найбільш наочні та одіозні приклади упередженості чинного складу Вищої ради правосуддя. Список провалів регулярно доповнюється та розширюється.
У липні 2019 року детективи НАБУ спільно з Департаментом спеціальних розслідувань ГПУ провели гучні обшуки в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва (ОАСК). Згодом директор НАБУ Артем Ситник та керівник департаменту ГПУ Сергій Горбатюк дали брифінг, де озвучили причини обшуку.

За версією слідства, голова ОАСК Павло Вовк та деякі судді намагалися уникнути кваліфікаційного оцінювання через створення штучних перешкод в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та призначення до складу комісії лояльних членів. Оприлюднені правоохоронцями аудіозаписи свідчать, що Вовк використовував рішення суду для просування власних інтересів.

2 серпня 2019 року ГПУ вручила підозру суддям ОАСК Павлу Вовку, Ігорю Погрібніченку, Євгену Аблову, а також судді Суворовського районного суду м. Одеси Івану Шепітку та ініювала їх відсторонення Вищою радою правосуддя (окрім, Є.Аблова, який на той момент вже був відсторонений).

Відсторонення судді від здійснення правосуддя є тимчасовим заходом, його максимальний строк – 2 місяці. Мета відсторонення – не допустити використання суддею його влади для продовження вчинення злочину. Рішення про відсторонення приймає ВРП на підставі вмотивованого клопотання прокурора.

Оскільки злочини, у вчиненні яких ГПУ підозрює Вовка, Погрібніченка і Шепітка безпосередньо пов'язані з ухваленням судових рішень, ГПУ обґрунтовано просила ВРП тимчасово відсторонити його від посади судді. Однак 20 серпня 2019 року ВРП відмовилась відстороняти усіх трьох суддів.

Зафіксована на плівках НАБУ інформація є не лише підставою для кримінальної відповідальності. Її достатньо для звільнення фігурантів плівок у рамках дисциплінарних справ.

Представники декількох громадських організацій подали скарги у ВРП щодо Павла Вовка. Вони потрапили на розгляд до члена ВРП Віктора Грищука. У кінці грудня 2019 він виніс Ухвалу про повернення усіх скарг без розгляду. Тобто член ВРП не побачив у діях Вовка, зафіксованих на плівках НАБУ підстав бодай для відкриття дисциплінарного провадження.

Окремо на дії суддів подавали скарги у ВРП і колишні голова та член ВККС Сергій Козьяков та Станіслав Щотка. Козьяков скаржився на суддю Погрібніченка. Це автор знаменитої фрази на записах НАБУ, що після того, як ВККС підтвердила його доброчесність багато з того, що раніше було для нього неприйнятним, стало абсолютно прийнятним. Саме він виніс очевидно свавільне рішення, яким фактично припинив повноваження Козьякова.

20 березня 2020 року Перша дисциплінарна палата ВРП відмовилась відкрити провадження щодо Погрібніченка за скаргою Сергія Козьякова. Вся мотивація складається з одного речення – "доводи скарг зводяться лише до незгоди з судовим рішенням".

15 квітня 2020 року Третя дисциплінарна палата відмовила відкрити провадження за скаргою Станіслава Щотки на суддю ОАСК І.Качура. Саме він зобов'язав Сергія Козьякова призначити новим членом ВККС на місце Щотки узгодженого з Павлом Воком Сергія Остапця. Мотивація відмови аналогічна. Доповідачкою у справі була Швецова Л.А.

Ще одна скарга щодо дій І.Качура при винесенні рішень за "схемою Вовка" знаходиться на розгляді у членкині ВРП Краснощокової Н.С.

Таким чином ВРП не лише не відсторонила і не звільнила суддів, які причетні до винесення свавільних рішень, але й фактично легалізувала вплив Павла Вовка на інших суддів та саму очевидно злочинну схему захоплення контролю над ВККС.