ВРП залишила на посадах суддів Майдану
Судді, які свавільно забороняли мирні зібрання під час Революції Гідності чи переслідували протестувальників, мали б бути звільнені. За це була відповідальною ВРП. Однак через затягування, а інколи умисне покривання майже 70% суддів Майдану зберегли свої посади.
Варто зазначити, що описаний нижче список провалів ВРП не є вичерпним. У проєкті зібрані лише найбільш наочні та одіозні приклади упередженості чинного складу Вищої ради правосуддя. Список провалів регулярно доповнюється та розширюється.
В ніч з 30 листопада на 1 грудня 2013 року трапився перший силовий розгін Майдану. Тоді беркутівці напали на студентів, які зібралися під стелою Незалежності. Юридичною підставою для їхніх дій було рішення судді Окружного адміністративного Суду м. Києва Богдана Саніна, який заборонив проведення мирних зібрань на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності у Києві.

За тиждень, 9 грудня, інший суддя ОАСК Євген Аблов санкціонував розгін протестувальників. Він за пів дня розглянув позов громадянина, якому барикади на Майдані «перешкоджали вільно пересуватись», та видав ухвалу, якою заборонив «будь-яким особам вчиняти дії щодо блокування будь-яким способом» усіх вулиць, де відбувалися акції протесту.

Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів визнала в діях судді Саніна наявність ознак порушення присяги та направила висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції (попередня назва Вищої ради правосуддя).

Однак, Вища рада юстиції відмовилася звільняти Саніна з посади за порушення присяги судді. Лише троє членів ради (Бойко А. М., Гусак М. Б., Мірошниченко А. М.) висловили окрему думку, в якій не погодилися із цим, і вказали на свавільність рішення Саніна.

ВРП також відмовилась звільняти Євгена Аблова.

Ще один залишений на посаді суддя — Микола Чаус. Він став відомим після того, як НАБУ спіймало його на захованому в банці хабарі. Раніше ВРП відмовилась його звільняти у справах Майдану. Під час Революції Гідності Чаус на 6 місяців позбавив прав керування за поїздку до Межигір'я 60-річного інженера Костянтина Вельтищева, чий «Москвич» увесь день насправді простояв у гаражі. Але якимось дивом номер автомобіля потрапив до чорного списку ДАІ,. Чаус, очевидно керуючись вказівкою з адміністрації Януковича, заплющив очі на відсутність жодних доказів вини Вельтищева.

Дисциплінарна секція ВРП ще 2015 року рекомендувала звільнити Чауса. Мабуть, так би і було, якщо б до нього не потрапила справа Геннадія Корбана, яка мала яскравий політичний підтекст. За інформацією джерел «Української правди», в арешті Корбана нібито було зацікавлене оточення Президента Порошенка. Суддя Чаус таки взяв Корбана під варту, після чого ВРП раптом передумала його звільняти.

Справа Чауса стала прикладом використання залежних «суддів Майдану», коли в обмін на потрібні владі рішення суддів Майдану залишили на посадах. Це також стало прецедентом, завдяки якому ще декілька десятків суддів Майдану уникнули покарання.

Загалом ВРП спромоглась звільнити лише 16% суддів Майдану. Решта уникнули звільнення через затягування або умисне покривання членами ВРП.