Вища рада правосуддя систематично переслідує суддів, які проявили свою незалежність — викривали корупцію (в тому числі і в судовій системі), дозволяли обшуки та інші слідчі дії в суддів і держлужбовців, протидіяли тиску. Найбільш яскраво це проявилося на конкурсі до Антикорупційного суду (
повний матеріал читайте тут). Водночас саме захист суддівської незалежності входить до основних завдань Вищої ради правосуддя. Таким чином, ВРП не тільки не виконувала покладеного не неї завдання з захисту незалежності суддів, а й здійснювала прямо протилежне на догоду політикам і недоброчесним суддям.
Недопуск судді Гольник до Антикорупційного суду Наприкінці травня 2018 року ВРП оголосила догану судді Октябрського районного суду Полтави Ларисі Гольник за допис у Facebook, чим закрила їй дорогу до Антикорупційного суду (ВАС). В дописі суддя Гольник різко відреагувала на результати зборів суддів її суду. Тоді її колеги проігнорували рішення Ради суддів України (РСУ), яка звернула їхню увагу на «неприпустимість обрання на посади голів судів осіб з низькими моральними, діловими та професійними якостями». Вони вирішили, що чинний голова суду Олександр Струков гідний залишатися на цій посаді.
Гольник
оскаржила догану до пленарного складу ВРП, однак та 2 серпня відмовилась її скасовувати. Оскільки наявність догани забороняє суддям брати участь в конкурсі до нових судів, Лариса Гольник не змогла кандидувати до ВАС, де судді-викривачі, що вже довели свою принциповість, були б дуже потрібними. 28 жовтня 2018 року ВККС відмовилась допускати Гольник до участі в конкурсі до Вищого антикорупційного суду.
Переслідування судді Фоміна 20 листопада 2018 року ВРП
відмовила судді Віктору Фоміну у продовженні його шестимісячного відрядження у Солом'янському суді Києва. Цей суддя відомий тим, що розглядав резонансні матеріали, у підготовці яких брали участь НАБУ та САП. Зокрема, він приймав рішення за клопотаннями щодо нардепів Ляшка, Мосійчука, Розенблата, Рабиновича, сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — Олександра, заступника голови СБУ Павла Демчини, колишнього заступника голови ДМС Діни Пімахової, колишньої голови НАЗК Наталії Корчак, мера Одеси Геннадія Труханова тощо.
Окрім того, у серпні 2018 року суддя Фомін подав документи на конкурс до Вищого антикорупційного суду. Вже протягом наступних двох тижнів після цього на нього подали 6 дисциплінарних скарг до ВРП. За однією з цих скарг в рекордно короткі строки ВРП відкрила дисциплінарне провадження. Примітно, що автором скарги був екс-директор Львівського бронетанкового заводу, підозрюваний в розтраті держмайна. За результатами розгляду ВРП покарала суддю, через що його участь в конкурсі до Вищого антикорупційного суду була припинена.
Справа судді Цокол 19 жовтня 2018 року Перша дисциплінарна палата ВРП ініціювала звільнення судді Печерського районного суду Києва
Лариси Цокол. Підставою стало нібито вчинення дисциплінарних проступків, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя. Лариса Цокол відома тим, що в грудні 2017 року відмовила Генеральній прокуратурі в обранні для екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі запобіжного заходу у вигляді арешту.
Вже за 10 днів після ухвалення рішення щодо судді Цокол відкрили першу дисциплінарну справу за скаргою, поданою ще у березні 2017 року. Протягом наступного місяця відкрили ще дві дисциплінарні справи, які об'єднали в одне провадження. Попередній висновок за ними доручили готувати Олексію Маловацькому — колишньому юристу Президента Петра Порошенка. 19 жовтня 2018 року Перша дисциплінарна палата ВРП розглянула всі три скарги на суддю та вирішила
застосувати до неї стягнення у вигляді звільнення. Наразі суддя оскаржує це стягнення до пленарного складу ВРП.
Експерти Центру політико-правових реформ зробили
висновок: суворість застосованого стягнення та низка збігів в процедурі розгляду скарг щодо Цокол дають змогу говорити про помсту судді за ухвалене рішення щодо Саакашвілі.
Догана судді Радченку Судді львівського суду Віталію Радченку Вища рада правосуддя оголосила сувору догану за дозвіл на проведення обшуків 27 травня 2017 року детективами НАБУ вдома та у кабінеті
сумнозвісного судді Павла Вовка. Внаслідок такого обшуку було здобуто важливі докази для проведення розслідування та доведення злочинів. За результатами Вища кваліфікаційна комісія суддів вирішила, що суддя Вовк порушив законодавство про запобігання корупції.
Зрештою судді ОАСК поскаржилися на дії Радченка, і вже 5 жовтня 2017 року ВРП
відкрила дисциплінарне провадження, а 7 грудня того ж року встановила, що суддя Радченко припустився грубої недбалості та
притягнула його до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Якщо для відкриття проваджень щодо «суддів Майдану» ВРП потрібно було більше року, то це провадження було відкрито вже через чотири місяці.
14 червня Велика палата Верховного Суду скасувала догану Радченку. ВРП вважала, що ухвала, якою санкціоновано обшук, була недостатньо вмотивованою. Велика палата не погодилася з ВРП, зазначивши, що нормами Кримінального процесуального кодексу не передбачено обов'язку слідчого судді перелічувати всі обставини кримінального провадження і викладати в ухвалі усі відомі й встановлені деталі чи надміру чіткий перелік доказів до вилучення.