Колишня голова Ради суддів України та суддя Верховного Суду Валентина Сімоненко доклала багато зусиль, щоб після Революції Гідності заплямовані судді зберегли посади. Саме під її керівництвом Рада суддів
відмовилась звільнити у зв'язку з люстрацією голову Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, хоча закон прямо цього вимагав. Під час конкурсу до Верховного Суду багатьох вразив примітивний та неграмотний текст її
мотиваційного листа.
Громадська рада доброчесності визнала Валентину Сімоненко
недоброчесною. Однією з підстав було недекларування корпоративних прав її чоловіка. Найбільший скандал виник, коли виявилось, що вже після окупації Криму суддя Сімоненко отримала податковий номер Росії в окупаційної влади. Вона публічно
пояснила, що начебто податківці окупанта автоматично присвоїли їй цей номер, використовуючи старі дані. Однак виявилось, що це
неправда, бо цей номер видано на паспорт, який суддя отримала у 2015 році. Тобто, без її заяви його видача була неможливою.
За порушення правил декларування, очевидну публічну брехню та визнання окупаційних органів до ВРП подано ряд скарг ще у 2018 році. Однак ВРП
відмовилась карати суддю за брехню у декларації. А скарга щодо отримання податкового номеру Російської Федерації вже майже два роки лежить без будь-якої реакції.
Суддя Ольга Ступак виграла конкурс до Верховного Суду завдяки
неправді. Зокрема на співбесіді у ВККС вона стверджувала, що не писала заяву про виведення її квартири з числа службової. Це виявилось брехнею. Також вона "забула" задекларувати чималий
будинок під Києвом. Він оформлений на свекруху, але живе там суддя з сім'єю. За цими фактами НАБУ почало розслідування кримінальної справи. Детективи
встановили, що суддя дійсно не задекларувала будинок свекрухи, який насправді був придбаний за кошти її чоловіка. А ще суддя забула задекларувати близько 20 000 дол. на банківських рахунках чоловіка.
Більше 2 років скарги на Ступак припадали пилом у ВРП. Лише у 2020 році Друга дисциплінарна палата відкрила провадження за фактом
брехні щодо службової квартири та
недекларування майна.
Отримують захист у ВРП і діти впливових батьків. Зокрема, суддя господарського суду міста Києва
Юрій Цюкало є сином проректора Національної школи суддів
Наталії Шукліної. Під час кваліфікаційного оцінювання виявилось, що суддя Цюкало забув задекларувати три земельні ділянки. Відповідно до
пояснень судді він не знав (!!!) що є власником майже гектара землі під Києвом. Мовляв, він отримав їх під час роботи у прокуратурі і їх оформленням займалось керівництво прокуратури. Це однозначно незаконно і, зазвичай, має корупційний характер, оскільки в обмін на отримання земельних ділянок прокуратура закривала очі на земельні дерибани.
Однак для ВРП брехня на співбесіді у ВККС та використання повноважень прокурора для отримання землі не є порушенням суддівської етики. ВРП
відмовила навіть у відкритті дисциплінарного провадження (доповідач - О.Маловацький). Зрештою,
рішенням від 13.01.20 ВРП внесла подання Президенту про призначення Ю.Цюкало суддею безстроково.
Часто порушення настільки грубі, що закрити очі на них неможливо. Тоді ВРП притягує суддю до відповідальності, але так, щоб зберегти його на посаді. Так вийшло з суддею Окружного адміністративного суду м.Києва Євгеном Абловим. Друга дисциплінарна палата у квітні 2019 року внесла подання про його
звільнення. До грудня Аблов був відсторонений від здійснення правосуддя. Але 10 грудня 2019 року ВРП задовольнила скаргу Аблова та змінила звільнення на
сувору догану.
Багатьом відома
справа НАБУ щодо заступниці голови ДМС Діни Пімахової, яку
підозрюють у отриманні неправомірної вигоди за оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянам інших країн. НАБУ встановило, що ця схема реалізовувалась завдяки судовим рішенням, які, зокрема, виносив суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель Максим Миколайович. Ще у грудні 2018 року НАБУ подало скаргу у ВРП щодо цього судді. Нарешті у березні 2020 Друга дисциплінарна палата ВРП підтвердила надані НАБУ факти. Однак попри встановлення грубих порушень судді, його не звільнили, а лише
відсторонили на 6 місяців та направили вчитись у Національну школу суддів.