ВРП відмовляється звільняти суддів, яких ВККС визнала некомпетентними та недоброчесними
Під час судової реформи ВККС визнала такими, що не відповідають займаній посаді понад 170 суддів та внесла подання про їх звільнення. Однак ВРП максимально затягувала їх розгляд та відмовила у задоволенні абсолютної більшості цих подань.
Варто зазначити, що описаний нижче список провалів ВРП не є вичерпним. У проєкті зібрані лише найбільш наочні та одіозні приклади упередженості чинного складу Вищої ради правосуддя. Список провалів регулярно доповнюється та розширюється.
У рамках судової реформи кожен суддя має пройти перевірку на доброчесність та компетентність. Ті, хто провалив таку перевірку підлягають звільненню. Рекомендацію про звільнення надає Вища кваліфікаційна комісія, а звільняє Вища рада правосуддя.

Насправді ВККС робить усе, щоб рекомендувати на звільнення якнайменше суддів. З понад трьох тисяч суддів, які пройшли оцінювання, комісія рекомендувала звільнити лише 6%. Але Вища рада правосуддя навіть цю мізерну кількість недоброчесних не звільняє.

Найбільш кричущий випадок - з розглядом подання про звільнення сумнозвісного судді Окружного адмінсуду м.Києва Богдана Саніна, який заборонив Майдан і розв'язав руки беркутівцям під час Революції Гідності. ВККС визнала його таким, що не відповідає займаній посаді ще у квітні 2018.

Після цього він ще й встиг засвітитися на "плівках Вовка", де його голос у компанії голосів суддів Вовка, Арсірія та Аблова шкодував, що не зможе винести рішення проти ВККС, оскільки у нього повноважень немає. Пряма мова: "Жалко, что бл*.ь полномочій нєт. Можно било і йоб*..ть ".

19 грудня 2019 ВРП нарешті розглянула подання ВККС та відмовилась звільняти Саніна. Причиною відмови начебто стала невмотивованість рішення ВККС.

Значний резонанс спричинила і відмова ВРП звільнити ще одну суддю Майдану, яку ВККС визнала недоброчесною – В.М. Маліновську. Ця суддя у часи Революції Гідності кинула за грати побитого беркутівцями фотографа Нужненка.

Звільнення уникли і судді, які наскільки очевидно порушували антикорупційне законодавство, що навіть ВККС вимушена була визнати їх недоброчесними. Наприклад, суддя Заводського суду м. Кам'янське Дніпропетровської області Станіслав Ричка та суддя Жовтневого районного суду м. Дніпра Башмаков Євген.

Загалом Кваліфікаційна комісія надіслала у ВРП 171 рекомендацію про звільнення некомпетентних та недоброчесних суддів. За понад 1,5 роки ВРП звільнила лише 43. Інші або повністю уникли звільнення або ж втекли у відставку з великими виплатами.

При цьому ВРП максимально затягує час. До сих пір подання щодо понад 40 суддів не розглянуто. ВРП намагається виправдати тяганину тим, що судді оскаржують рішення ВККС до суду. Однак ця позиція є незаконною, оскільки закон чітко передбачає, що подання ВККС може оскаржуватись лише разом з рішенням ВРП. Окрім того, ВРП демонструє подвійні стандарти – у одних випадках ВРП чекає фінального рішення суду (наприклад, щодо судді Карнауха), а у інших розглядає подання до рішення суду (наприклад, щодо судді Государського).

Час затягування ВРП з розгляду подань ВККС недоброчесні судді не марнують. Влітку 2019 слідчі ДБР викрили злочинну схему співпраці судді Олевського райсуду, адвоката та слідчого місцевого відділу поліції. За неправомірну вигоду вони повертали арештоване майно бурштинокопачам шляхом винесення судових рішень за плату. Цим суддею є Стратович Олександр Володимирович, який провалив іспит ще у грудні 2018 і вже давно мав бути звільненим. Але ВРП тягнула зі звільненням судді. Зрештою 12 вересня 2019 року його відправили у відставку. А у квітні 2020 року ДБР вручило підозру цьому почесному відставнику.

У відставку відправили і одіозну голову Дніпровського суду м.Києва Нелю Ластовку, хоча її також визнано недоброчесною та мали звільнити.

Загалом майже 60 суддів, яких ВККС рекомендувала звільнити через недоброчесність чи некомпетентність завдяки ВРП втекли у почесні відставку з правом великого довічного утримання за рахунок бюджету, яке може перевищувати 100 000 грн. щомісячно.