ВРП дозволяє суддям уникати відповідальності за брехню у деклараціях та незаконні статки
ВРП відмовляється хоча б розглядати скарги на суддів за брехню у деклараціях чи явну невідповідність статків без попереднього рішення НАЗК, а при наявності такого рішення звільняє суддів від покарання.
Варто зазначити, що описаний нижче список провалів ВРП не є вичерпним. У проєкті зібрані лише найбільш наочні та одіозні приклади упередженості чинного складу Вищої ради правосуддя. Список провалів регулярно доповнюється та розширюється.
126 стаття Конституції передбачає звільнення судді за порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна. Тобто якщо суддя не довів, що придбав майно за законно отримані доходи, то має попрощатись із посадою. Ця норма мала допомогти очистити суди від суддів, чиє розкішне майно явно не відповідає їх невеличким зарплатам. Відповідальність передбачена і за брехню у деклараціях.

Звільняти та карати за таке має саме Вища рада правосуддя. Натомість, замість сприяти очищенню вона створила правило, яке дозволяє суддям, які мають сумнівне майно або взагалі його не декларують легко уникати відповідальності. ВРП вирішила, що для того, щоб покарати таких суддів їх спершу має перевірити Національне агентство з питань запобігання корупції і встановити порушення. ВРП відмовляється розглядати скарги на суддів без висновків НАЗК навіть тоді, коли факт порушення є очевидним. Ну а як НАЗК проводить перевірки усім давно відомо.

Голова Шостого апеляційного адмінсуду Андрій Горяйнов у декларації вказав скромну квартиру та жодного автомобіля. А ще він у кінці 2015 року розлучився з дружиною, а тому вона зникла з його декларації. Але журналісти встановили, що хоча суддя розлучений, але користується майном його колишньої тещі — розкішним будинком у Києві площею 427 кв.м і лексусом. Під час співбесіди у ВККС виявилось, що Горяйнов отримав довіреності на різне майно строком дії 50 і більше років. Це класичне приховування майна від декларування та реєстрація їх на близьких осіб.

Ці факти стали підставою для дисциплінарної скарги на суддю Горяйнова, яку подано ще у вересні 2016 року. Вища рада правосуддя ігнорувала її 2,5 роки і лише 28 березня 2019 року просто відмовилась її розглядати через відсутність висновку НАЗК.

Аналогічна ситуація з сумнозвісним суддею Окружного адмінсуду м.Києва Ігорем Погрібніченком, який є ключовою дійовою особою на «плівках Вовка» і якому нещодавно Генпрокуратурою вручено підозру. Ще у 2018 році журналісти та Громадська рада доброчесності встановили явну невідповідність його майна суддівській зарплаті та брехню у деклараціях. І живе він у будинку, оформленого на його маму. Скаргу на Погрібніченка розглядав нинішній голова ВРП Ігор Говоруха, який Ухвалою від 30 жовтня 2018 теж повернув її — бо немає висновку НАЗК.

Але навіть коли саме НАЗК встановлює порушення антикорупційного законодавства, ВРП теж відмовляється карати таких суддів. Для прикладу, ВРП відмовилось притягнути до відповідальності за зверненнями НАЗК суддю Київського апеляційного господарського суду Сергія Станіка, суддів Вищого спеціалізованого суду Лідію Мазур та Олену Кадєтову.